Редактор — ім’я, викарбуване з великої літери.
Єжи Ґедройць: Архітектор польсько-української дружби, який бачив у майбутнє
120 років тому, у 1906 році, народився Єжи Ґедройць – постать, чий інтелектуальний вплив на долі Польщі та України важко переоцінити. Не маючи жодних владних повноважень, армії чи дипломатичного корпусу, цей польський публіцист і видавець, зусиллями свого журналу «Культура» та Літературного інституту в Мезон-Лаффітті, фактично сформував майбутню геополітичну реальність Східної Європи. Його найважливіша спадщина – це доктрина, яка стверджувала: без вільної України не буде вільної Польщі.
«Культура» – джерело свободи та прогнозист майбутнього
Заснований у 1947 році, паризький часопис «Культура» під незмінним керівництвом Ґедройця став унікальним явищем. Попри обмежені ресурси та статус емігрантського видання, він перетворився на потужний інтелектуальний центр. Протягом 53 років існування, журнал видав 637 номерів, а серія «Бібліотека „Культури“» поповнилася близько 450 книжками. «Культура» стала «вільним віконцем» для інтелектуалів із усього Східного блоку, презентуючи твори таких майстрів, як Чеслав Мілош, Вітольд Ґомбрович, Густав Герлінґ-Ґрудзінський. Примірники журналу та книжок таємно доставлялися до Польщі, України та інших республік СРСР, підтримуючи дисидентські рухи та сприяючи руйнуванню тоталітарної ідеології.
Ґедройць перетворив своє видавництво на фронт боротьби з радянською пропагандою. Він об’єднував правозахисників, емігрантів та дисидентів, переконано відстоюючи тезу про тимчасовий характер комунізму та необхідність підготовки до гармонійного життя після розпаду СРСР. Ще у 1981 році
