Від генерального писаря до гетьмана в еміграції

Джерело: zaxid.net
Від генерального писаря до гетьмана в еміграції

315 років тому після смерті Івана Мазепи козаки обрали нового гетьмана і проголосили «Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорозького», який вважають праобразом конституції. Першу українську документальну гарантію прав і свобод ухвалили у квітні 1710 року у місті Бендери. Її автором є Пилип Орлик. На сторінці МАН розповіли цікаві факти про Пилипа Орлика.

Він мав шляхетне походження, ґрунтовну освіту, спершу був генеральним писарем, а згодом – гетьманом в еміграції. Його «Пакти і конституції» прописували українську державну ідею та закріплював державний лад.

Добра освіта і кар’єра

Предки Орлика належали до чеської шляхти, яка емігрувала до Речі Посполитої та Німеччини. Гілка, від якої походив майбутній гетьман, переселилася до Литви. Батько Пилипа був католиком, він воював у війську Речі Посполитої і загинув у битві під Хотином. Мама із шляхетського роду Малаховських виховувала сина сама і охрестила його в православ’ї.

Пилип закінчив єзуїтську академію у Вільнюсі, Києво-Могилянську академію, де вивчав філософію, богослов’я, красномовство, навчився укладати офіційні документи, що згодом йому стало у нагоді. Він володів 10 мовами: польською, російською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською, а також давньогрецькою і латиною.

Дистанційне навчання стає все актуальнішим для сучасних школярів. Та щоб воно було ще й ефективним, слід обирати школу, яка пропонує гнучкий графік, індивідуальний підхід та новаторські методики. Саме це пропонує найбільша дистанційна школа «Оптіма». Отримайте демодоступ та забезпечте своїй дитині якісну освіту без компромісів.

Пилип Орлик любив писати вірші та, за тодішньою бароковою модою, поетичні похвальні промови – панегірики. Один із них – «Алкід російський» – він присвятив Іванові Мазепі, а «Гіппомен Сарматський» – небожу Мазепи, наказному гетьману Івану Обидовському. Також він писав політичні маніфести та в своєму щоденникові (збереглося п’ять томів) описував подорожі до Туреччини та Швеції.

Учителем Пилипа Орлика в Києво-Могилянській академії був філософ та богослов Стефан Яворський, який порекомендував його на посаду писаря Київської духовної консисторії.

Після навчання Пилип Орлик працював писарем у канцелярії митрополита, далі 6 років був старшим військовим канцеляристом – керував Генеральною військовою канцелярією.

1707 року, за гетьмана Івана Мазепи, Пилипа Орлика обрали генеральним писарем Війська Запорозького. Він підтримав гетьманську політику утворити союз із Польщею та Швецією для незалежності України.

Гетьманство і Конституція

Після поразки у битві під Полтавою запорозьке військо відступило до Бендер (нині – Молдова), тоді місто було під владою Османської імперії. Іван Мазепа невдовзі помер, а козацька старшина новим гетьманом обрала Пилипа Орлика.

Історик Борис Крупницький уважає, що новий гетьман «довго вагався і з нелегким серцем перебирав на себе відповідальний пост керманича української політики за кордоном». Адже гетьманство на еміграції передбачало великі витрати на управління військом, налагодження нових взаємин з сусідніми країнами.

У цей самий день, 5 квітня 1710 року, спільна рада старшини та козацтва, за участі представників османського султана та шведського короля, проголосила «Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Іноді цю назву з латини перекладають як «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького», інші назви – Бендерські пакти або Конституція Пилипа Орлика.

Документ складався із вступу-преамбули та 16 статей. Він передбачав:

регулювання взаємовідносин між гетьманом і козацькою старшиною;
принцип поділу влади на виконавчу і судову;
основи державного устрою України;
виборність посад;
обмеження прав гетьмана, який мав укласти офіційну угоду з виборцями, чітко зазначаючи умови, на яких він отримував владу;
створення представницького органа – Генеральної ради;
права та обов’язки різних станів у випадку відвоювання своїх територій від Московського царства та Речі Посполитої;
обумовлював причини переходу Війська Запорозького під протекторат Шведського королівства.

Документ декларував незалежність України, обмежував владу гетьмана та встановлював основи козацького парламенту. Конституція торкалася соціально-економічних питань, зокрема захищала вразливі категорії населення, а також визнавала єдиною релігією православ’я.

На посаді гетьмана Пилип Орлик демонстрував дипломатичний та військовий підхід. Він хотів поширити владу на Правобережну та Лівобережну Україну, уклав союзні договори зі Швецією, Османською імперією та Кримським ханатом. Завдяки його впливу Османська імперія оголосила війну Російській імперії.

Пилип Орлик прагнув незалежності України. Своїх союзників гетьман намагався переконати, що це дасть переваги і для їхніх країн. У 1711 році за підтримки союзної армії запорожців, буджацьких татар, шведів, поляків під головуванням Юзефа Потоцького гетьман вирушив із визвольним походом в Україну, але військо змушене було відступити до Бендер. Історики вважають найбільшим досягненням Пилипа Орлика те, що він зумів втримати Україну в епіцентрі європейської політики впродовж майже 30 років.