(Не)втрачені роки: ваш трудовий стаж 1980-1990-х. Поверніть належне.

(Не)втрачені роки: ваш трудовий стаж 1980-1990-х. Поверніть належне.

Пенсійний стаж: як довести старі роки роботи за відсутності цифрових даних

Набрання чинності нового закону, спрямованого на спрощення процедури підтвердження страхового стажу для пенсіонерів, не скасувало низку складнощів, особливо для тих, чия трудова діяльність припала на період до запуску цифрового Реєстру застрахованих осіб. Багато українців, які працювали до 2004 року, втратили документи через окупацію, бойові дії або ліквідацію підприємств, досі стикаються з необхідністю буквально “вигризати” свої відпрацьовані роки.

Міжнародні угоди та стаж за кордоном: нові реалії

Одна з актуальних проблем стосується врахування стажу, набутого в Російській Федерації та Республіці Білорусь після 1991 року. Пенсійний фонд України роз’яснює, що до 31 грудня 1991 року періоди роботи в СРСР зараховуються за загальними правилами. Однак, після цієї дати діяли міжнародні угоди, зокрема Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД від 13 березня 1992 року та Угода з Білоруссю від 14 грудня 1995 року. Обидві угоди вже втратили чинність.

“З урахуванням цих положень, немає підстав для врахування до страхового стажу періодів роботи в Російській Федерації та Республіці Білорусь з 01.01.1992 по 31.12.2003”, – зазначають у ПФУ.

Однак, існує виняток. Стаття 24-1 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дозволяє зараховувати періоди роботи до 1992 року особам, які проживають в Україні, за умови, що інша держава не здійснює їм пенсійних виплат за ці роки. Раніше це вимагало довідки з пенсійних органів РФ чи Білорусі. Проте, через припинення взаємодії з агресивними державами, підтвердження стало неможливим. Вирішенням цієї проблеми стала постанова Кабміну №3674 від 16 травня 2025 року, яка дозволяє декларативне підтвердження самою особою, яка бере на себе юридичну відповідальність за достовірність таких відомостей.

Важливою зміною є також запровадження пропорційної системи обрахування стажу. Тепер стаж, набутий у будь-якій країні світу, враховується для визначення права на пенсію за віком, хоча розмір пенсії формується виключно зі страхових внесків, сплачених в Україні.

На практиці, навіть якщо Пенсійний фонд відмовляє, посилаючись на припинення дії угод, судові рішення часто стають на бік заявників. Це пов’язано з принципом незворотності дії нормативних актів у часі. Тобто, якщо робота в РФ чи Білорусі відбувалася в період дії відповідної міжнародної угоди, її подальше припинення не повинно позбавляти людину права на зарахування цього стажу.

Втрачена трудова книжка та окупація: свідки як останній аргумент

У випадку втрати або пошкодження трудової книжки, а також для підприємств, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, існують певні механізми підтвердження стажу. Для періодів до 1 січня 2004 року, головним документом залишається трудова книжка. За її відсутності або при неточностях у записах, можуть бути прийняті виписки, довідки, накази, особові рахунки, відомості про зарплату, трудові договори.

Для підприємств на окупованих територіях (Донецька, Луганська області, Крим, Севастополь) діє спеціальна процедура підтвердження стажу через комісії при Пенсійному фонді, відповідно до Порядку №18-1.

Якщо ж усі документи втрачено через бойові дії, диверсії чи окупацію, законодавство передбачає крайній варіант – підтвердження стажу через показання не менше ніж двох свідків, які працювали разом із заявником на тому ж підприємстві та мають власні документи про роботу за цей період.

Важливо зазначити, що Пенсійний фонд не визначає перелік архівних установ. Людині доводиться самостійно з’ясовувати, який архів може зберігати потрібні документи.

Судова практика у таких справах також часто стає на бік заявників. Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує, що тягар доведення достовірності даних, зазначених у трудовій книжці, не може покладатися на особу, а неналежне ведення документації з вини підприємства не повинно позбавляти громадянина права на соціальний захист.

Підприємці 1990-х: як підтвердити роботу “на себе”

Українці, які займалися підприємницькою діяльністю як самозайняті особи у 1990-х роках, можуть розраховувати на зарахування цих років до страхового стажу. Основою для цього є документи про сплату страхових внесків, а також, для тих, хто працював за спрощеною системою оподаткування чи за фіксованим податком, – свідоцтво про сплату єдиного податку, торговий патент або довідка про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо жодного документа не збереглося, варто перевірити реєстр застрахованих осіб, оскільки іноді там залишаються дані про сплату внесків. Також можна зробити офіційний запит до Податкової служби щодо сплати соціальних внесків чи реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Звернення до органів місцевого самоврядування за довідкою про реєстрацію також може допомогти. У крайньому випадку, залишається судовий шлях, де судова практика стабільно підтримує право на пенсійне забезпечення, незалежно від наявності архівних документів.

Військова служба до 2004 року: стаж без запису в трудовій

Період військової служби, навіть за відсутності запису в трудовій книжці, може бути зарахований до трудового стажу. Для цього приймаються військові квитки, довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин, установ Міноборони, а також архівних та військово-лікувальних установ.

У разі втрати документів у територіальних центрах комплектування, можна звернутися до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України або відповідного архіву МВС/СБУ.

Строкова військова служба у 1990-ті роки зараховується за пільговою або стандартною нормою і не потребує додаткового підтвердження сплати страхових внесків, оскільки облік здійснювався за фактом проходження служби.

Закон №4851-IX, що декларує перехід до “цифрової презумпції стажу”, дійсно спрощує життя тим, чий стаж припадає на період після 2004 року. Однак, для стажу, набутого раніше, особливо в умовах війни та окупації, базові механізми підтвердження залишаються незмінними: трудова книжка, довідки, свідчення свідків та, за необхідності, судові позови.