Як правильно підготувати макет до друку: практичні поради та часті помилки
Навіть найкращий дизайн на екрані монітора може перетворитися на зіпсований тираж, якщо не врахувати технічні вимоги друкарського обладнання. Процес виготовлення візиток, буклетів, каталогів чи упаковки завжди починається з додрукарської підготовки макета. На підсумкові прайси та розрахунки впливає складність доробки файлів, формати паперу та тираж, тому в багатьох замовників виникає логічне питання про актуальні на поліграфія ціни — у цьому контексті сучасна друкарня AK Group пропонує прозорі умови та ретельну перевірку всіх технічних параметрів макета перед запуском у друк. Дотримання базових правил файлової підготовки вбереже від перевитрат і забезпечить чітку передачу кольорів.
Переведення в колірну модель CMYK
Головна причина, чому кольори на папері виглядають тьмянішими, ніж на моніторі — це різниця між колірними моделями RGB та CMYK.
- RGB (Red, Green, Blue) використовується екранами, де колір створюється за допомогою світла.
- CMYK (Cyan, Magenta, Yellow, Key/Black) застосовується при друці, де відтінки формуються шляхом змішування фізичних фарб.
Якщо відправити у друк файл у форматі RGB, обладнання конвертує його автоматично, і результати можуть суттєво відрізнятися від очікуваних (яскраві салатові або сині тони стануть бруднуватими). Тому макет необхідно переводити в CMYK ще на етапі верстки в графічному редакторі (Photoshop, Illustrator, InDesign).
Вильоти під різ та безпечна зона
Під час різання готового тиражу ножі обладнання мають допустиму погрешність у 1–2 мм. Якщо макет зверстаний строго в розмір виробу (наприклад, 90х50 мм для візитки), при найменшому зсуві ножа на краях з’являться білі смуги паперу.
Щоб цього уникнути, використовують два правила:
- Вильоти під різ (Bleeds). Це продовження фонового зображення або заливки за межі обрізного формату. Зазвичай додають по 2–3 мм з кожного боку. Наприклад, макет візитки з вильотами повинен мати розмір 94х54 мм.
- Безпечна зона (Safe Zone). Усі важливі елементи — текст, логотипи, контактні дані — слід розміщувати не ближче, ніж за 3–4 мм до лінії майбутнього зрізу. Це вбереже інформацію від випадкового зарізання.
Роздільна здатність зображень (DPI)
Для якісного друку поліграфії стандартним показником є роздільна здатність 300 dpi (точок на дюйм) у натуральному розмірі макета.
Картинки, завантажені з інтернету, зазвичай мають роздільну здатність 72 dpi. На екрані вони виглядають чітко, але при друці перетворяться на розмиті пікселі та «кубики». Штучне збільшення dpi у фоторедакторі не додасть деталізації, тому краще одразу використовувати якісні вихідні фотографії або векторні ілюстрації.
Робота зі шрифтами та векторами
Текстові блоки перед відправкою у друк обов’язково треба кривити — тобто переводити у векторні криві (Outlines / Convert to Curves).
Якщо на комп’ютері друкарні немає шрифту, який ви використали в дизайні, програма автоматично замінить його на стандартний Arial або Times New Roman. В результаті верстка «попливе», а текст налізе на картинки. Переведення шрифтів у вектор робить текст звичайним графічним об’єктом, який відкриється однаково на будь-якому пристрої.
Для дрібного тексту (менше 6 pt) варто використовувати 100% чорний колір (C:0 M:0 Y:0 K:100), а не складений чорний із чотирьох фарб, щоб уникнути розмиття літер при найменшому несуміщенні друкарських форм.
