Зустріч у Коростишеві: підтримка родин захисників, що в полоні чи зникли.

Зустріч для тих, хто чекає: об’єднання родин військовополонених та зниклих безвісти у Коростишеві

Понад 80 мешканців Коростишева та сусідніх громад зібралися на важливу зустріч, присвячену родинам військовополонених та безвісти зниклих військовослужбовців. Це зібрання стало для багатьох можливістю отримати актуальну інформацію, поставити запитання фахівцям та обговорити наболілі питання, пов’язані з пошуками рідних.

Серед учасників — Віта Косінчук, яка вже понад 1100 днів чекає на звістку про свого дядька. Її шлях до встановлення офіційного статусу близької людини був довгим та непростим. “Останній раз дружина розмовляла з ним 14 травня 2023 року. 17 травня він пішов на позицію і зник. Дев’ять місяців ми боролися з частиною, оскільки нам надавали статус “самовільне залишення частини”. Через дев’ять місяців статус змінили на “безвісти зниклий”, бо знайшли відео. А ще через чотирнадцять місяців у частині змінили статус на “полонений”, — ділиться Віта. Її розповідь – це лише одна з сотень історій, що об’єднують українські родини, які роками живуть у невідомості, не припиняючи пошуків своїх близьких.

На зустріч також завітала Оксана Волетовська, яка розшукує свого сина. Вона зізнається, що родина досі не має достатньо інформації про обставини його зникнення. “Мій син зник безвісти 16 лютого 2026 року. Він вийшов на своє перше завдання 2 лютого, і після цього ми не мали з ним зв’язку. Лише через рік нам прийшло сповіщення – “пропав безвісти”. Ми не знаємо його побратимів, ми нічого не знаємо”, – розповідає Оксана.

Законодавчі ініціативи народжуються з діалогу

Традиційно, у таких зустрічах бере участь народний депутат України Арсеній Пушкаренко. Він підкреслює, що регулярний діалог із родинами військовополонених та зниклих безвісти має вирішальне значення не лише для вирішення індивідуальних проблем, але й як фундамент для удосконалення законодавства.

“Такі зустрічі дали поштовх до народження кількох законодавчих ініціатив. Наприклад, ініціатива про відстрочку для неповнорідних братів чи сестер, якщо в родині є втрати. Також ми внесли зміни щодо слідчих. Раніше всі кримінальні провадження стосовно зникнення військовослужбовця розглядалися за місцем його зникнення. Минулого року ми подали законодавчу ініціативу, і тепер слідчого можна призначати за місцем проживання та призову військовослужбовця. Це значно полегшує комунікацію між родинами та слідчим”, — пояснює Арсеній Пушкаренко.

Для забезпечення фахових консультацій та комплексної допомоги, до зустрічі були запрошені представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Товариства Червоного Хреста України, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин, Міністерства внутрішніх справ, правоохоронних органів та інших профільних установ. Особисте спілкування надало можливість отримати роз’яснення щодо процедур пошуку, проведення експертиз, взаємодії зі слідчими та інших важливих питань.

“Сім’ї зверталися з різними запитами: щодо проведення експертиз, репатріації, досудових розслідувань, комунікації зі слідчими та відібрання зразків для експертиз. Працівники регіональної робочої групи Координаційного штабу розповіли про розшукові та пошукові заходи. Обговорювалися також можливості безпосереднього розшуку на тимчасово окупованій території або на території проведення активних бойових дій”, — зазначив представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Житомирській області Юрій Погодицький.

Організатори запевняють, що подібні зустрічі будуть й надалі проводитися в громадах Житомирщини, аби якомога більше родин отримали необхідну підтримку та консультації. Крім того, нагадується, що щовівторка та щочетверга з 10:00 до 16:00 у Житомирі за адресою площа Польова, 6А, працює регіональна робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Сюди можуть звернутися всі, хто потребує допомоги чи інформації щодо пошуку своїх рідних.