Як змінилися звички медіаспоживання українців: результати дослідження

Джерело: detector.media
На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіаспоживання українців дещо змінилося. Соціальні мережі залишаються головним джерелом новин для більшості громадян, хоча їхня популярність трохи знизилася. Важливо, щоб українська влада і громадські організації враховували ці зміни у своїй діяльності.

На третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіаспоживання українців зазнало значних змін. Соціальні мережі залишаються головним джерелом новин, хоча їх популярність дещо знизилася. Про це свідчить дослідження  “Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни”, проведене на замовлення  Громадянської мережі Опора.

Джерела інформації

За результатами дослідження, проведеного з 6 травня до 4 червня 2024 року, 73,4% українців отримують новини з соціальних мереж. На другому місці — інтернет (без соцмереж) із майже 60%, а телебачення втратило значну частину авдиторії і зараз ним користуються 42,7% респондентів. Радіо та друковані ЗМІ обирають 22% і 12% відповідно.

Використання соціальних мереж

Найпопулярнішими соціальними мережами для отримання новин залишаються Telegram (78,1%), YouTube (59,5%) та Facebook (44,6%). Також значна частка респондентів користується Viber (42%), Instagram (29,6%) та TikTok (26,8%).

Гендерні та вікові відмінності

Жінки частіше користуються соцмережами (74,9%) та телебаченням (45,4%), тоді як чоловіки віддають перевагу інтернету (65,1%) та радіо (25,4%). Молодь (18–29 років) найбільше використовує соціальні мережі (93,3%), але їх популярність зменшується з віком: серед людей старших за 70 років — лише 34,1%.

Довіра до джерел інформації

У 2024 році українці найбільше довіряють соціальним мережам (47,3%), інтернету без соціальних мереж (43%) і телебаченню (34,1%). Водночас зростає кількість людей, які не довіряють жодному джерелу інформації — таких зараз 15,2%.

Дослідження показує, що українці активно змінюють свої звички медіаспоживання, і ці зміни важливо враховувати під час розробки політик боротьби з дезінформацією та поширення правдивих новин.

Про дослідження

Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі Опора і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2011 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на її території в межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 1 червня 2023 року.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Нагадаємо, за даними Kantar Україна, 34% опитаних громадян свідомо зменшили споживання новин.