Україна буде таким собі Диким Заходом Європейського Союзу
Джерело: zaxid.net
Вугільні громади України сьогодні проходять непростий шлях трансформації, і саме Львівщина стала майданчиком для перших системних змін. У 2024 році тут було створено перший в Україні План дій зі справедливої трансформації. Попри невизначеність війни, план трансформації мікрорегіону до 2030 р. вже розроблено спільно з GIZ на основі підходів ЄС.
Цей документ став не лише стратегічним орієнтиром, а й основою для практичних рішень, які вже впроваджуються.
Вугільний мікрорегіон Львівщини охоплює сім громад Шептицького району, що співпадають з межами адміністративного району, це дає змогу комплексно бачити проблематику.
Наприклад, ми бачимо що на підприємствах з видобутку та спалювання вугілля, таких як Добротвірська ТЕС, а також бюджетній сфері працює понад 50% населення мікрорегіону. Водночас ми розуміємо: шахти застарілі, умови праці складні, попит на гірничі спеціальності падає, але зростає інтерес до навчання у сфері відновлюваної енергетики. Стратегія розвитку Львівщини зараз актуалізована до 27-го, ми не знімаємо зобов’язань щодо декарбонізації перед ЄС.
Щоб знайти альтернативу традиційним сферам зайнятості, ЛОДА аналізує сильні сторони території. Перспективними виявилась текстильна, металообробна, харчова промисловість та відновлювана енергетика. В межах останньої – потрібно буде поступово замінити 600 МВт електроенергії, які виробляє Добротвірська ТЕС і скоротити споживання вугілля в побуті й промисловості в найближчі п’ять років. Це непросте завдання, але цей обсяг до війни переважно експортувався. Нині мікрорегіон не має великих споживачів, тому часткове заміщення за рахунок сонячних електростанцій і вітропарків є реальною перспективою.
Перспективи диверсифікації економіки мікрорегіону
Економіка мікрорегіону ґрунтується на внутрішньому потенціалі та пропозиції для нових видів діяльності. Є перспективи розвитку у сфері переробної промисловості, сільського господарства, туризму та сфери послуг, зацікавлення у підготовці кадрів для нових галузей, наприклад, сонячної енергетики, тоді як традиційні для регіону шахтні професії втрачають популярність.
Окремо варто відзначити медицину – не лише як соціальну, а як економічну сферу. Зокрема, на базі існуючої інфраструктури (наприклад, санаторію «Ровесник») можливий розвиток реабілітаційних послуг для військових і шахтарів.
Завдяки прикордонному розташуванню можна розвивати логістику і торгівлю через розбудову євроколії, що підсилить транспортну привабливість.
Розвиток сфери послуг – тимчасового розміщення, харчування, туризму – також має потенціал, це може стати цікавою нішею після закриття шахт, якщо зберегти частину обладнання для екскурсій.
Очікування від справедливої трансформації вугільного мікрорегіону Львівської області
Справедлива трансформація вугільного мікрорегіону – це не лише економічні, а й соціальні зміни, які охоплюють низку важливих напрямів:
1. Підтримка шахтарів та перекваліфікація працівників.
Значна частина шахтарів найближчими роками потребуватиме перекваліфікації – орієнтовно 500 осіб щороку. Наразі немає жодної державної чи донорської програми, яка б це фінансувала. Завдання ЛОДА – дати їм нові навички та роботу протягом найближчих п’яти років, інакше люди виїдуть за кордон, або підуть у тінь. У зв’язку з цим також потрібне оновлення профтехосвіти, щоб після навчання молодь одразу отримувала робочі місця.
2. Індустріальний парк у Шептицькому.
Одним з рішень і є індустріальний парк, що створений у Шептицькому. Він має стати майданчиком для нових підприємств та реальним місцем працевлаштування для тисячі осіб, бажано – колишніх шахтарів або їхніх родин.
3. Розвиток жіночого підприємництва та гендерний підхід.
Завдяки GIZ ми звернули увагу на важливість гендерного підходу в трансформації. Без підтримки європейських партнерів навряд ми так активно розвивали б жіноче підприємництво. Важливо показати жінкам, зокрема з родин шахтарів, що вони мають можливості реалізувати себе в новій економіці мікрорегіону.
4. Енергоефективність та екологічні рішення.
Важливо модернізувати соціальні будівлі, впроваджувати сонячну енергетику та зменшувати викиди. Це не лише про екологію, а й про покращення якості життя.
5. Подолання наслідків гірничої спадщини.
Це стосується шахтних вод, просідання ґрунтів, застарілої інфраструктури. Потрібні сталі інвестиції для оновлення доріг, водопостачання та інших комунікацій.
6. Інфраструктура як основа для інвестицій.
Те, що безпосередньо впливає на бізнес – дороги. Зокрема, вони відіграють вирішальну роль при виборі локації інвесторами. Є приклад підприємства, що релокувалось у Великомостівську громаду завдяки зручному автошляху. Проте, проблеми з житлом, соцінфраструктурою та доступом до внутрішніх доріг стримують розвиток.
7. Водовідведення та екологічна безпека.
Відсутність очисних споруд негативно впливає на екологію мікрорегіону та інвестиційну привабливість.
Стимули та перспективи для України
Стимули для бізнесу включають державну підтримку від Мінекономіки, місцеві ініціативи і співпрацю з міжнародними партнерами. Зокрема, триває робота з ЄІБ щодо медичної модернізації, а з ЄБРР – у межах Програми відновлення України.
Варто виділити партнерство з GIZ, яке разом із Tech StartUp School – науковим парком Львівської політехніки та неприбутковою організацією Enpact, які реалізували успішні програми підтримки мікробізнесу та стартапів. Один із результатів діяльності – 28 місцевих жителів розпочали власну справу та отримали матеріальну підтримку, серед них шахтарі, які відкрили власний бізнес (СТО, послуги електромонтажу, ательє, екологічна хімчистика). Це показовий приклад того, як міжнародна підтримка разом із місцевими ініціативами може дати поштовх для нових можливостей.
А щодо перспектив – можливості для розвитку бізнесу в Україні дійсно великі: маржинальність українського ринку набагато вища, ніж європейського, а підприємства зростають 15-20% на рік. Я кажу, що це як Дикий Захід. Свого часу всі американці рухалися на Дикий Захід попри те, що там було небезпечно, водночас було й більше можливостей для масштабування і розвитку. Україна буде таким собі Диким Заходом Європейського Союзу, де венчурні фонди і відповідний бізнес можуть інвестувати, розраховуючи на великі прибутки.
