Серія підпалів в Польщі

Джерело: zaxid.net
Серія підпалів в Польщі

Вранці 11 січня 2024 року понад 250 польських рятувальників намагаються ліквідувати пожежу на складах у селі Олтажев, що неподалік Варшави. Через сильний вітер та низькі температури пожежу не вдається загасити 30 годин. Рятувальники також постійно вимірюють забруднення повітря, щоб у разі небезпеки евакуювати мешканців. Це перша масштабна пожежа у 2024 році на промисловому об’єкті Польщі. Після інциденту однією з версій пожежі було самозаймання. Ні польські правоохоронці, ні ЗМІ не розглядали ймовірного втручання російських спецслужб і вважали, що це самозаймання. Однак через кілька місяців версії кардинально змінилися й подібні пожежі у Польщі почали асоціювати з російськими спецслужбами.

З початку 2024 року рятувальні служби Польщі зафіксували понад 50 масштабних пожеж на промислових об’єктах, кожну з яких аналізувало Агентство внутрішньої безпеки. Найбільшим став підпал торгових залів на вулиці Маривільській, 44 у Варшаві (на головному фото), коли вщент згоріли 1400 магазинів. Після цього у Міністерстві національної оборони Польщі визнали, що проти них триває гібридна війна, а президент Анджей Дуда заявив про спробу дестабілізувати ситуацію в Польщі.

У травні 2024 року прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив про арешти цілої групи підозрюваних у підпалах. В Агентстві внутрішньої безпеки зазначали, що йдеться не про професійних офіцерів – це люди, який «найняли за кілька тисяч євро і які не до кінця усвідомлюють, що роблять».

Водночас Службі безпеки України вдалось викрити й затримати мережу завербованих агентів, які координували підпали з території України. Зокрема, і знищення торгових залів на Маривільській. Наступну пожежу вони планували у центрі гуманітарної допомоги українцям в Польщі. ZAXID.NET розповідає про серію терактів в Європі, до якої можуть бути причетними завербовані українці.

Операція «Дестабілізація»

У четвер, 25 липня, Служба безпеки України повідомила, що викрила 39-річного мешканця Івано-Франківська, який працював на ФСБ і вербував українців для організації терактів на території ЄС. Правоохоронці встановили, що затриманий координував 18 агентів, які мешкали на територіях Івано-Франківської, Дніпропетровської, Полтавської та Запорізької областей, й дистанційно координували підпали в торгових центрах та аптеках, заправках та ринках України, Польщі та країн Балтії. Ватажок мережі особисто завербував трьох мешканців Івано-Франківська.

Операцію з підпалів в ЄС агенти назвали «Дестабілізацією». Завербовані українці шукали виконавців терактів, підробляли їм документи, допомагали законно виїхати за кордон й перераховували аванс за теракт на цивільних об’єктах. Після успішного підпалу та повідомлень про це у ЗМІ, агенти звітували ФСБ й отримували решту грошей на криптогаманці.

За інформацією СБУ, метою терактів було дестабілізувати ситуацію в ЄС, поширити міжнаціональну ворожнечу, дискредитувати українців, які мешкають за кордоном, й навіть спровокувати масові заворушення. СБУ та поліція провели 37 обшуків в агентів ФСБ та вилучили підроблені документи, мобільні телефони та флешки, гроші для вербування паліїв, автомат АК, кілька пістолетів Gloсk 19 з набоями та глушниками. Очільнику злочинної групи та його спільнику повідомили про підозру у державній зраді та підробці документів. Наразі поліція та СБУ продовжує шукати всіх причетних до терактів й збирає докази. Затриманим загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Кілька місяців Польща заперечувала зв’язок між пожежами

Перша масштабна пожежа, про яку цьогоріч писали польські ЗМІ, сталася 11 січня 2024 року: у Варшаві зайнявся виробничо-складський цех хімічних продуктів. Понад 250 пожежників майже 30 годин ліквідували вогонь, а спеціальні служби постійно моніторили розповсюдження отруйних газів. У пожежі загинула одна людина. Прокуратура повідомляла, що, ймовірно, сталося самозаймання. Польська преса не говорила про російський слід.

Також у січні 2024 року серія підпалів трапилася у Вроцлаві. Наприкінці місяця Агентство внутрішньої безпеки затримало українця і звинуватило його у роботі на російські спецслужби. Він підпалював будівлі, розташовані біля об’єктів критичної інфраструктури. Українця викрили, коли той намагався підпалити вроцлавську лакофабрику. Польські правоохоронці зазначили, що знайшли докази провини чоловіка, й повідомили йому підозру в участі в злочинному угрупованні та диверсіях проти Польщі за завданням російських спецслужб. Наразі чоловік перебуває в СІЗО.

У лютому та березні польські пожежники ліквідували низку пожеж на сміттєзвалищах, складах та підприємствах. Зокрема, масштабний інцидент 3 березня стався у місті Канін, що на півночі Польщі, коли вогонь охопив 4,5 тис. м² торгових залів. Крім цього, 16 березня у селі Сьмілово, що неподалік Вроцлава, загорівся транспортний цех. Збитки від пожежі оцінювали у 2 млн злотих (майже 21 млн грн). Наприкінці місяця, 26 березня, загорівся склад під Радомом, де зберігали фарби й лаки. У місті Торунь, 29 квітня, вщент згоріла фабрика меблів. Про причини пожежі, як і в попередніх випадках, правоохоронці не повідомляли.

У травні кількість пожеж лише частішала. У місті Семяновіце-Шльонські, що неподалік Катовіце, 10 травня загорілося стихійне сміттєзвалище – вогонь охопив 6 тис. м². Через кілька днів, 12 травня, у Варшаві сталася наймасштабніша пожежа із всієї серії займань. Тоді вогонь знищив майже 1400 торгових павільйонів на вулиці Маривільській, 44. Саме кадри цієї пожежі використали українські поліцейські та СБУ у повідомленні про завербованих Росією українців. Офіцер Державної пожежної служби Маріуш Фелтиновскі, коментуючи пожежу на Маривільській, назвав її дивною. Рятувальник зазначив, що вогонь не міг сам так швидко поширитися. Додамо, що того ж дня у Варшаві спалахнула станція сортування будівельного сміття, через яку згоріло 2,5 тис. м² лісу на північному заході від міста. Вже 13 травня у пожежі на стоянці приватної транспортної компанії в Битомі згоріли десять автобусів.

До пожежі на Маривільській міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк заявляв, що не потрібно пов’язувати всі інциденти між собою. Однак 14 травня у Сеймі почали обговорювати причини масштабних пожеж. Із заявою виступив президент Анджей Дуда.

«За останні дні ми мали справу з п’ятьма чи шістьма дуже серйозними пожежами в різних частинах Польщі. Важко не запідозрити, що вони невипадкові, що це підпали. Це може бути спроба дестабілізувати ситуацію в Польщі», – сказав Анджей Дуда.

Прем’єр-міністр Дональд Туск зазначив, що польським правоохоронцям вдалось запобігти низці підпалів. Однак Туск не був впевненим, що підпали – це робота ворожих спецслужб. Про те, що всі пожежі не варто пов’язувати між собою, говорили й в пресслужбі Головного управління поліції Варшави.

Після того, як склади й підприємства продовжили займатися, міністр внутрішніх справ Томаш Семоняк запевнив, що вся критична інфраструктура Польщі захищена на найвищому рівні, тому агенти почали діяти на промислових об’єктах. Про діяльність російських спецслужб почав говорити й Дональд Туск, який раніше був налаштований скептично. Він розповів, що російське посольство відреагувало на звинувачення Росії в підпалах і назвало це теорією змови. Наприкінці травня 2024 року Туск повідомив про затримання в Польщі дев’яти російських агентів, які причетні до підпалів. Наступного дня він заявив про затримання ще трьох агентів. Це громадяни України, Білорусі та Польщі. Через занепокоєння щодо диверсій, Польща додатково виділила 100 млн злотих для контррозвідки.

У червні 2024 пожежі на підприємствах виникали чи не щоденно. Серед наймасштабніших – 1 червня у містечку Швеці, що біля Ґданська, зайнялася паперова фабрика заводу Mondi, який є найбільшим виробником паперу в Польщі. Через кілька днів, 4 червня, у Явожно, що на півдні Польщі, загорілася електростанція, під час якої згорів енергоблок, вартістю 6 мільярдів злотих. Ще одна пожежа виникла 24 червня на трикотажній фабриці в місті Озоркув біля Лодзі. У липні у Польщі вогонь продовжував знищувати заводи, торговельні павільйони та склади. Наймасштабнішим став інцидент 14 липня, коли в порту Ґданська загорівсь склад. Вогонь охопив 6,5 тис. м².

На запит сайту Money.pl пожежні служби Польщі повідомили, що з 1 січня по 15 липня 2024 року загальна кількість пожеж у виробничо-складських приміщеннях сягнула 51: з них 32 рятувальники класифікують як великі, а 19 – як дуже великі. Проте торік у такий самий період сталася 71 пожежа подібного масштабу, а у 2022 році число пожеж сягало 74. У звіті пожежників йдеться, що з 2021 до 2023 році у Польщі були масштабні підпали сміттєзвалищ. Однак експерт з питань тероризму та доктор філософії Войцех Новяк у коментарі Money.pl розповів, що пожежі у 2024 році виходять за межі статистичного виміру.

Міністр внутрішніх справ Томаш Сімоняк у липні 2024 року розповідав, що через підпали під вартою перебувають два десятки людей. Ще частину причетних до пожеж Польща депортувала з країни. Міністр не захотів називати масштаби диверсій й зазначив, що це закриті процеси.

Вже після затримання мережі російських агентів в Україні, пожежі на промислових об’єктах в Польщі продовжились. У суботу, 27 липня загорівся цех площею 1 тис. м² з садовим інвентарем у селі Тшебич Любульського воєводства.

Куди ще змогла дотягнутися Росія

Європейські країни не мають безпосередніх доказів про причетність Росії до підпалів у різних куточках континенту, однак правоохоронці не відкидають такої версії. У ніч на 28 лютого невідомий кинув коктейль Молотова в музей окупації в столиці Латвії Ризі. Президент Едгарс Рінкевичс назвав такий вчинок гібридною провокацією, а поліція Латвія повідомляла, що атака була зовнішнім впливом. Правоохоронці встановлюють, чи причетна до цього Росія.

Лондонські слідчі вважають однією з можливих причин пожежі, яка у березні 2024 року знищила пов’язаний з українським бізнесом склад, втручанням російських спецслужб. На складі, зокрема, зберігали гуманітарну допомогу для України. Тоді британські правоохоронці затримали чотирьох чоловіків, одного з яких запідозрили у співпраці з вагнерівцями. Розслідування підпалу все ще триває. Ще одна пожежа у Великій Британії виникла після вибуху 17 квітня на оборонному підприємстві BAE Systems у місті Гласкод.

Попередити одну з диверсій вдалося німецьким спецслужбам. У квітні 2024 року у Баварії викрили двох російських агентів, які спостерігали за американськими базами й планували диверсії на військово-транспортних шляхах. Слідчі переконані, що один із підозрюваних, 39-річний німець, спілкувався з росіянами та погодився підпалювати заводи й промислові об’єкти.

У травні вогонь охопив берлінський завод Diehl, що виготовляє ракетати до систем ППО IRIS-T. Збитки сягають десятків мільйонів євро. Wall Street Journal пише, що до підпалу причетні росіяни, які таким чином намагаються зірвати постачання дефіцитної зброї для України. Після цього, у червні 2024 року, міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер попередила про зростання шпигунства на території країни.

Польський прем’єр Дональд Туск також пов’язує масштабну пожежу у магазині IKEA 9 травня у Вільнюсі з діяльністю росіян. Він зазначив, що до інциденту причетні затримані у Польщі дев’ять російських агентів. Крім цього, у Литві Національний центр управління кризами закликав представників бізнесу, які допомагають України, посилювати охорону. Голова організації Вілмантас Віткаускас розповів, що російські агенти шукають виконавців підпалів через Telegram і пропонують легкий заробіток.

На початку червня французька прокуратура повідомила, що затримала українця та росіянина, які готували теракт з вибухівкою. Також з російськими провокаціями Франція пов’язує антисемітські графіті в Парижі.

Про організацію підпалів розповідав і чеський прем’єр-міністр Петр Фіала. За його словами, російські агенти намагалися спалити на початку червня 2024 року міські автобуси у Празі. Головним підозрюваним є 26-річний чоловік, національність якого поки не розголошують. Він перебував у Чехії лише п’ять днів. The Guardian пише про спроби росіян провести диверсії також Австрії, Естонії, Фінляндії та Швеції.

Наразі спецслужби європейських країн обережні й не роблять різких заяв без однозначних доказів. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що Росія не може напряму атакувати Альянс, тому застосовує подібні гібридні напади, щоб підірвати довіру до державних інституцій та наростити паніку в Європі. Проте дослідниця Росії з американського Інституту вивчення війни Ніколь Волкова вважає, що головна мета Кремля – це зірвати Україні військову допомогу Заходу.

«Такі гібридні операції є частиною військових зусиль Росії, спрямованих на послаблення рішучості Заходу підтримати Україну і підірвати єдність всередині Заходу. Росія проводить ці гібридні операції проти НАТО, ЄС паралельно зі спробами поліпшити свої звичайні військові можливості для потенційного майбутнього конфлікту з НАТО», – сказала дослідниця в коментарі CNN.

Додамо, що Росія використовує такі гібридні методи війни як підпали й в Україні. У липні 2024 року у Львові затримали двох підлітків, які на замовлення російських спецслужб підпалювали автобомілі військових. Замовники пожеж писали підліткам у Telegram і за спалену машину пропонували 3 тис. доларів на криптогаманець.