Перемога лейбористів і собаки на дільницях: як медіа писали про вибори у Великій Британії

Джерело: detector.media
Як іноземні медіа висвітлювали передвиборчу кампанію в Британії та причини перемоги лейбористів.

4 липня у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії пройшли позачергові парламентські вибори. Консервативна партія до цього перебувала при владі 14 років. На нинішніх виборах перемогла опозиційна Лейбористська партія, отримавши 411 місць у Палаті громад. Для України вибори в Британії були важливими, враховуючи роль Лондона у військовій, гуманітарній і фінансовій допомозі. «Детектор медіа» оглянув, як медіа висвітлювали цю подію напередодні й одразу після завершення голосування.

Британські медіа розмірковували над політичною спадщиною консерваторів і тим, чи зможуть лейбористи провести ефективні реформи в країні. На Reuters вийшов текст із ключовими подіями за 14 років. До таких подій віднесли парламентські вибори 2010 року, референдум за незалежність Шотландії 2014 року, вибори 2015 року, референдум про вихід із ЄС 2016 року та відставку Девіда Кемерона з посади прем’єра, позачергові вибори 2017 року, відставку Терези Мей через кризу всередині партії у травні 2019-го, тріумфальні вибори для Бориса Джонсона та консерваторів у грудні 2019 року, відставку Джонсона в липні 2022 року, короткий уряд Ліз Трасс, прихід до влади Ріші Сунака й оголошення позачергових виборів 4 липня.

BBC написала про повернення в соцмережі (X, інстаграмі) моди виставляти фото собак на виборчих дільницях. У Великій Британії існує традиція публікувати фото домашніх улюбленців на місцевих виборах. Так уже було в Англії в травні 2024 року. Хоча BBC зафіксувала не тільки собак на виборах, але й змію, черепаху і коней. Хештег #dogsatpollingstations став одним із трендів у X. В інстаграмі вже є понад 60 тисяч фото з відповідним хештегом.

Собаки біля виборчої дільниці. Джерело

Sky News відвів, як і решта медіа, окрему сторінку для висвітлення виборів. Є інтерактивна карта у формі стільників, де можна побачити, яка партія перемогла в кожному з виборчих округів, а також відсортувати останні за літерами латинського алфавіту.

Видання The Guardian опублікувало мапу, де можна подивитися, хто переміг у кожному з 650 виборчих округів. На іншій сторінці сайту медіа можна ознайомитися з 12 інфографіками, які пояснюють, чому перемогли лейбористи. Партія показала найвищий результат на виборах за минулі 100 років — винятком були вибори 1997 року. Тоді Тоні Блер переміг, пропонуючи поєднання неоконсервативних реформ Маргарет Тетчер і більшу увагу до соціальної сфери.

На сайті AlJazeera була окрема сторінка з постійними оновленнями щодо виборів. Серед цікавого там був короткий матеріал про те, що загалом було створено 40 тисяч виборчих дільниць на території Великої Британії, серед яких були будівлі крематоріїв і пральні.

У матеріалі NPR було пояснено, чому консерватори втратили політичний вплив на момент проведення виборів. Насамперед це скандали з вечірками Бориса Джонсона на Даунінг-стріт, 10, а далі — Трасс, яка не впоралася з економічним крахом, і Сунак, який обіцяв спорудження нових будинків і зменшення податків. Основна тема виборів стосувалася більше внутрішніх, а не зовнішніх питань.

Також у медіа обговорювали ймовірне втручання Росії у британські вибори. 29 червня 2024 року австралійське медіа ABC оприлюднило розслідування, де було показано координованість дописів із п’яти сторінок у фейсбуку задля поширення тез російської пропаганди та піару Найджела Фараджа, лідера Партії реформ у Великій Британії.

Як повідомило ITV News, на нинішніх виборах Фарадж уперше пройшов до парламенту від округу Клектон в Ессексі.

Фарадж є британським політиком, який має євроскептичні погляди. Він був лідером британської Партії незалежності у 2006–2009 та 2010–2016 роках, а також депутатом Європарламенту у 1999–2020 роках. Найджел Фарадж був одним із головних агітаторів за вихід Британії з ЄС перед проведенням референдуму в червні 2016 року. Він виступав з антимігрантськими гаслами, говорив, що ЄС не впорався з напливом мігрантів з Африки та Близького Сходу. У 2018 році Фарадж заснував Партію Брекзиту, яка в січні 2021 року отримала назву Партія реформ Британії.

За даними Associated Press із посиланням на його інтерв’ю BBC, Фарадж сказав, що це Захід спровокував Росію на агресію проти України. «Для мене було очевидно, що постійне розширення НАТО та Європейського Союзу на схід дало цій людині привід сказати російському народу: “Вони знову йдуть за нами” і почати війну», — сказав у червні 2024 року Фарадж. Наприкінці червня під час його виступу в рамках передвиборчої кампанії у Волтоні-на-Нейзі в Колумбайн-центрі з’явився банер із Путіним, щоб нагадати про те, як політик поширює російські наративи про Україну і НАТО.

Після розслідування ABC заступник прем’єр-міністра Олівер Дауден теж розповів про ймовірне втручання Росії у вибори в Британії. Про це політик сказав у ефірі Sky News, коментуючи використання сторінок у фейсбуку. За словами Даудена, маніпуляції в соцмережах є класичним прикладом роботи росіян.

У відповідь на звинувачення в інформаційних маніпуляціях Фарадж сказав, що варто запитати Даудена, скільки грошей консерватори взяли в росіян впродовж минулих років.

У тексті від The Spectator від 1 червня було вказано, що в порівнянні з американськими виборами 2016 року нинішні гіпотези про дії Росії навіть важко позначити таким терміном як втручання через незначні масштаби охоплення у фейсбуку (190 тисяч осіб). Історія з п’ятьма сторінками у фейсбуку виглядає як кібертролінг, а не спроба впливу на виборчий процес у Британії. 

Тобто поки що до кінця невідомо про факт втручання в процес цих виборів у Британії. Це потребує додаткової верифікації фактів і зв’язків сторінок з іншими ресурсами, які поширюють російські наративи.

Водночас, як повідомила The Independent, Джордж Гелловей, колишній член Лейбористської партії, який знову став депутатом Палати громад у березні, втратив своє місце в парламенті на користь лейбористів. Гелловей казав, що більше довіряє Путіну, ніж Стармеру. У 2013–2022 роках політик вів програму на RT і поширює наративи російської пропаганди. «Детектор медіа» вже писав про особливості російського інформаційного впливу у Британії.

• Після оголошення результатів виборів були матеріали з досьє на лідера Лейбористської партії Кіра Стармера, який за результатами виборів став новим прем’єр-міністром Великої Британії. Можемо навести як приклад матеріал американського медіа CBS News, де було згадано, як вплине обрання Стармера на відносини між Британією та США. У тексті йшлося, що вперше з 1992 року виборчі цикли в обох державах збіглися. І що Стармер буде близьким союзником Байдена, якщо той буде надалі президентом США.

  У тексті на The Spectator було проаналізовано вступну промову Стармера як прем’єра. Ішлося, що люди проголосували не так за лейбористів, як проти консерваторів. За інформацією видання, Стармер уже пообіцяв проведення інвестиційного саміту в межах своїх перших 100 днів на посаді. Водночас першою важливою подією для нього стане ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні, який відбудеться 10–11 липня.

  The Washington Post назвав новий уряд «істеблішментом лейбористів», який є, на відміну від консерваторів, більш дисциплінованим і центристським за політичними поглядами. Ідеологічні зміни важливі для розуміння того, якою буде політика лейбористів при владі.

  У тексті CNBC ідеться, що в той час, коли зростає вплив правих партій у Європі, в Британії здобули перемогу ліві центристи. Причиною цього є поширення євроскептичних, антимігрантських поглядів у Сполученому Королівстві раніше.

  Аналіз Politico показав, що навіть здобувши абсолютну перемогу в Північній Ірландії, представники партії «Шинн Фейн» (ірландська партія лівого спрямування, що виступає за об’єднання Ірландії та Північної ірландії), як і раніше, відмовляються посісти депутатські місця в Лондоні.

  Вибори в Британії кардинальним чином змінили політичну ситуацію в країні. Але радикальних змін щодо зменшення підтримки України станом на початок липня немає, бо допомога нашій державі є пріоритетом для британського суспільства незалежно від політичних поглядів.