Спалені підручники, мільйонні збитки: Україна тримає удар, освіта вистоїть.
Сплановані удари по книжкових складах: українські видавництва та друкарні готові до викликів
Російські атаки на українські міста, спрямовані проти критичної інфраструктури, все частіше зачіпають сферу книговидання. Руйнування друкарень, видавництв та складських приміщень, про які Укрінформ повідомляв неодноразово, набули особливо загрозливого виміру влітку 2026 року, коли ціллю стали шкільні підручники. Росія свідомо б’є по освітній системі, намагаючись позбавити українських дітей доступу до знань та національної ідентичності.
Чорний липень для друкарської галузі: удар по столиці
19 липня 2026 року потужний обстріл Києва завдав значних втрат поліграфічній інфраструктурі міста. Зокрема, друкарня «Конві» зазнала критичних пошкоджень, а близько 150 тисяч підручників, призначених для нового навчального року, були знищені. Загалом, липневі атаки позбавили українські школи сотень тисяч нових видань. Міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив про знищення понад 410 тисяч шкільних підручників, зокрема для 4-х та 9-х класів. Це призведе до затримки доставки навчальної літератури до шкіл щонайменше на кілька місяців, а на перших етапах навчання дітям доведеться користуватися електронними версіями.
Ціль – Харків: пожежа в ключовому логістичному вузлі
Не встигла галузь оговтатися від липневої трагедії, як 1 серпня 2026 року російські безпілотники атакували Харків. Мішенню став сучасний логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok, який відігравав ключову роль у дистрибуції книг по всій країні. За словами голови наглядової ради видавництва Віктора Круглова, внаслідок пожежі згоріло щонайменше 600 тисяч шкільних підручників, а також мільйони примірників іншої літератури. Особливо критичними є втрати підручників Нової української школи (НУШ) для 4-х та 9-х класів, які не мають аналогів. Втрата цього хабу є болючим ударом не лише для освіти, але й для всієї книговидавничої галузі, адже на складі зберігалися книги численних видавництв.
Децентралізація як рятівний круг
Ситуація зі знищенням харківських складів показала важливість попередніх заходів з безпеки. Видавці, усвідомлюючи ризики, активно впроваджують децентралізацію складських приміщень. Наприклад, видавництво «Ранок» заздалегідь розподілило мільйонний наклад підручників між чотирма резервними складами. Така стратегія дозволила уникнути повної катастрофи.
Видавці зараз зосереджені на відновленні друку шкільних підручників, проте ключовим бар’єром залишається брак фінансування. Урядовці та представники видавничого бізнесу планують створити спільну робочу групу для пошуку екстреного фінансування та подолання кризи.
Державна підтримка: пошук механізмів
У Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО) оцінюють втрати у близько 8% від загального накладу підручників, призначених для 4-х та 9-х класів. Однак, є окремі видання, які були знищені на 100%. Ситуація ускладнюється юридичними нюансами, адже за договірними умовами відповідальність за друк та доставку несуть видавництва. Для невеликих видавництв перекрити мільйонні збитки самотужки – непосильне завдання.
Розглядаються шляхи вирішення проблеми, зокрема, залучення донорської допомоги та виділення компенсацій з державного бюджету. Однак, остаточного механізму досі не розроблено.
Виробники під ударом: фінансові та бюрократичні виклики
Друкарня «Конві» в Києві, окрім втрати надрукованого накладу, позбулася майже половини друкарського обладнання, зазнавши збитків на сотні мільйонів гривень. Додатковим тягарем є бюрократичні процедури та фінансові вимоги від оцінювальних комісій. Підприємство досі не отримало офіційних документів від ДСНС про приліт, що унеможливлює отримання пільгових кредитів.
На запити щодо допомоги від державних органів, представники «Конві» отримують лише формальні відповіді. Важливим системним недоліком є те, що обговорення компенсацій переважно стосуються видавництв, а про підтримку безпосередньо виробництва – друкарень – нічого не йдеться.
Попри всі труднощі, «Конві» має намір виконати свої контрактні зобов’язання, шукаючи шляхи кредитування та домовляючись з партнерами про відстрочення платежів.
Логістичний щит: децентралізація як запорука стійкості
Реформа логістики, проведена кілька років тому, виявилася надзвичайно важливою. Раніше весь наклад звозився на єдиний державний склад, і будь-яке влучання туди могло б спричинити фатальні наслідки. Зміна системи, за якою видавництва самостійно доставляють книги до шкіл, суттєво зменшила масштаби потенційної катастрофи.
У Харкові ж кілька видавництв об’єднали логістику, створивши спільний хаб. Хоча це спростило та здешевило доставку, але саме це місце стало ціллю для ворога, де зберігався основний масив книг.
Нові запобіжні механізми
Видавці та освітяни спільно опрацьовують нові запобіжні механізми. Основна мета – максимально децентралізувати зберігання та сортування підручників, роздрібнюючи наклади по малих локаціях, щоб унеможливити знищення значної кількості книг одним ударом.
На період друку та доставки нових підручників, що займе щонайменше два-три місяці, діти навчатимуться за допомогою електронних версій. Освітня база готова до цього, адже з 2025 року всі підручники мають електронні інтерактивні додатки.
Напередодні навчального року вчителів поінформують про можливі затримки з паперовими версіями підручників. Ситуація з втратою понад мільйона книжок підкреслює необхідність системної та швидкої підтримки книговидавничої галузі, яка зазнає подвійного тиску воєнних руйнувань та бюрократії. Збереження доступу до якісної освіти для майбутніх поколінь – це ключове завдання держави.
