Мобільна паліативна “Медікс Опіка”: невідома допомога, що змінює життя пацієнтів вдома.
Паліативна допомога вдома: турбота, що змінює життя
Тисячі українців, чиє життя обмежують тяжкі хвороби або інвалідність, стикаються з самотністю у боротьбі за своє здоров’я. Відсутність можливості самостійно відвідувати медичні заклади залишає їх без належної підтримки. Історії Людмили з Києва та Марії з Хмельницького демонструють, наскільки вагомим може бути своєчасний медичний супровід, що покращує якість життя як пацієнтів, так і їхніх родин. Попри доступність цієї послуги, багато людей досі не знають про її існування.
Домашній затишок як шлях до повноцінної допомоги
Киянка Людмила – приклад незламності, адже вона присвятила себе догляду за 40-річною донькою Юлією. Юлія має найвищу групу інвалідності від народження, практично не розмовляє та не може спілкуватися з оточуючими, роками не виходячи з дому. Зазвичай, люди в такому стані опиняються в інтернатах. Людмила розповідає, що організувати обстеження вдома та взяти аналізи для її доньки майже неможливо. “Лікувати її дуже важко, вона не каже, що і де в неї болить. Лікарі до нас не приходять. Та й донька нікого до себе не підпускає, може відштовхнути, вдарити. Навіть я не завжди можу їй тиск поміряти”, – ділиться Людмила. Спроба викликати приватну лабораторію завершилася невдачею, адже Юлія поводилася агресивно з незнайомими людьми.
За оцінками експертів, в Україні може налічуватися до 1,5 мільйона людей, які, подібно до Юлії, мають певні проблеми зі здоров’ям, є маломобільними або зовсім не можуть рухатися, але за станом здоров’я не можуть перебувати в стаціонарі. Найчастіше вони покладаються на допомогу рідних. Однак, у системі охорони здоров’я існує інше, ефективне рішення – паліативна допомога. Ця послуга, що надається мобільними паліативними бригадами, доступна за Програмою медичних гарантій з 2020 року. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), у 2026 році послуги мобільної паліативної допомоги вдома отримують понад 61 тисячу осіб.
Людмила дізналася про цю можливість випадково – побачила оголошення медичної служби “Медікс Опіка” в соціальних мережах. Оголошення обіцяло супровід пацієнта, консультації вузькопрофільних спеціалістів та лабораторні дослідження безоплатно, в рамках Програми медгарантій. “Спочатку я подумала: такого не буває”, – каже Людмила. Але, заповнивши форму, вже наступного дня отримала дзвінок, а ще через день до них приїхав лікар. “Він зупинив мене, сам до неї підійшов, поміряв тиск, пульс, провів огляд. Вона ніякого опору не чинила. Лікар сказав, що буде супроводжувати мою доньку і одразу домовився за проведення аналізів, кардіограми. Я була дуже здивована, що людина, яка ніколи не бачила мою доньку, одразу налагодила з нею контакт”, – ділиться Людмила. На превеликий жаль, ні сімейний лікар, ні психіатр, у якого спостерігається Юлія, не розповідали їй про можливість паліативної допомоги.
Паліатив: більше, ніж просто догляд за невиліковними
На жаль, пацієнти та їхні родичі часто не знають про специфічні види медичної допомоги, які можуть отримати безоплатно. Мобільна паліативна допомога – яскравий приклад. Як пояснює лікар-анестезіолог та регіональний керівник медслужби “Медікс Опіка” Оляна Панченко, надати цю допомогу може будь-який медичний заклад, що має договір з НСЗУ за відповідним пакетом.
“Зазвичай, направлення на паліативну допомогу може виписати сімейний лікар, але реалії такі, що він має велику кількість декларацій і просто може не встигнути помітити, що пацієнт перейшов у паліативну категорію, або родичі не повідомляють про це вчасно”, – зазначає Оляна Панченко. За її словами, паліативні пацієнти – це переважно люди старшого віку, які прикуті до ліжка через інсульт, травми, або мають тяжкий перебіг серцевої недостатності, цукрового діабету, хворобу Альцгеймера чи онкологічні захворювання. Проте, паліативної допомоги можуть потребувати і молодші люди.
“Дуже прикро, що люди звертаються за допомогою пізно – коли людина вже перестала їсти, говорити. Потрібно звертатися щойно з’явилися іммобільність, біль, задишка, трофічні виразки, що потребують надання паліативної допомоги. Це міф, що паліативна допомога надається лише вмираючим пацієнтам. Є приклади, коли ефективна паліативна допомога значно покращувала стан пацієнта і він навіть переставав бути паліативним”, – підкреслює Оляна Панченко.
Медичний директор та голова Медичної ради “Медікс Опіка” Мар’яна Перепел розповідає, що служба розпочала роботу понад п’ять років тому з місією забезпечити доступну та якісну медичну допомогу пацієнтам за місцем їх проживання. На сьогодні, під медичним супроводом “Медікс Опіки” перебувають майже 9,5 тисяч дорослих та 50 дітей, які отримують безоплатну медичну та психологічну допомогу в межах Програми медгарантій. Служба працює у 50 населених пунктах України.
Команда “Медікс Опіка” налічує 450 лікарів та 80 медичних сестер, які формують мультидисциплінарні мобільні бригади. Залежно від потреб пацієнта, до консультацій залучаються фахівці різних напрямків: терапевти, хірурги, неврологи, кардіологи, психіатри, ендокринологи, анестезіологи, онкологи, лікарі медицини невідкладних станів, а також медсестри і фельдшери, які пройшли спеціалізоване навчання.
Служба також забезпечує пацієнтів необхідним обладнанням, таким як аспіратори, кисневі концентратори, апарати SIPAP-терапії. За потреби, певне обладнання надається безкоштовно в оренду від благодійних та громадських організацій, з якими співпрацює “Медікс Опіка”.
“Перебування пацієнта в медичному закладі – це стрес. Наприклад, коли є порушення зору, людині легше орієнтуватися у знайомому просторі, аніж звикати до нового. Тим більше, завжди хочеться поспілкуватися з рідними. І коли життя обмежується чотирма стінами, то продовжуєш його у близьких. І це якраз про те, що людина таким чином продовжує своє соціальне життя. Їй не цікаво, що там в лікарні, але їй цікаво, що роблять її діти, онуки, почути як вони сміються”, – зазначає Оляна Панченко.
Відповідно до законодавства, візит медичного працівника відбувається один раз на тиждень. Однак, на практиці, фахівці “Медікс Опіка” можуть відвідувати пацієнтів частіше, якщо виникає така потреба, наприклад, для перев’язки рани чи забору аналізів. У невідкладних ситуаціях – судомах, втраті свідомості, раптовому болю за грудиною – необхідно телефонувати за номером 103, а не лікарю паліативної допомоги, оскільки бригади швидкої допомоги мають необхідні ресурси для екстреної трансполіровки та надання невідкладної допомоги.
Всі візити та дані про стан пацієнта фіксуються в електронній системі охорони здоров’я, до якої мають доступ сімейні та лікуючі лікарі.
Окрім дорослих, “Медікс Опіка” надає підтримку і маленьким пацієнтам. Марія з Хмельницького виховує 7-річного Влада, у якого діагностували рідкісне генетичне захворювання. Після народження Влад мав тяжкі ускладнення, що призвели до відставання у розвитку. Після тривалих обстежень, причину виявили під час генетичного дослідження в США. Однак, ні за океаном, ні в Україні Марія не знайшла належної допомоги.
“Я спочатку, як і всі, подумала: ну що в нашій країні може бути безкоштовно. Але потім вирішила: хай приходять, поспілкуємось. І прийшла пані Вікторія, дуже приємна дівчина. Ми з нею поспілкувалися, вона подивилася на Влада і запропонувала нам можливі варіанти допомоги. Для початку фізіотерапевта. Потім підключили психолога. Що мені сподобалося – немає такого, що призначили тільки цього фахівця, і нікого іншого. З психологом ми не зійшлися, я дала про це знати. І від «Медікс Опіка» прийшла інша фахівчиня. У Влада з нею стався конект, йому сподобалось. Він дуже їх чекає, гарно займається. І мене тішить те, що ці фахівці не просто приходять, а вболівають за дитину, за його успіхи”, – розповідає Марія.
